Я до тебе лечу... Станислав Фишель

Я до тебе лечу

Станислав Фишель

Я до тебе лечу із натхненням пташиного граю,
По веселках іду, що над морем будують мости.
Ти на мене чекай, я тебе через простір благаю,
Та затримай весну, бо вона мені люба, як ти.

Хай хитає бузок білі грона духмяні та чисті 
Хай хлопочуть стрижі, що зліпили гніздо над вікном.
Перш за все мушу я розібратись у декільках істин,
Ти ж для мене одна, що навіяна райдужним сном.

Та трапляється все, що трапляється в нашому світі
Може доля пішла, залишивши роз’єднаних нас
Ми на пару століть загубились у горній блакиті,
А бузок вже зів’яв, бо для всього відведено час...


© Copyright: Станислав Фишель, 2016
Свидетельство о публикации №116040900552 

****    ****    ****    

Перевод автора...

Я приду за тобой семимильными арками радуг,
Приплыву по морям, поднимаясь с волны на волну.
Ты утрами броди по цветущему нашему саду
И, пока меня нет, задержи ненадолго весну!

Пусть качает сирень над оградой пахучие кисти,
Пусть хлопочут стрижи, заплетая гнездо над окном.
Я пока разберусь с парой- тройкой запущенных истин,
Ты побудь у меня между явью и радужным сном.

Но случается всё, что случается часто на свете,
Отвернётся судьба и не каждому даст благодать.
И тогда мы с тобой разминёмся на пару столетий,
И сирень отцветёт... и меня будет некому ждать...
27.09.14